До великої війни 25-річна Анастасія Савка (Фенікс) працювала адміністраторкою в салоні автосервісу, виховувала маленького сина  та захоплювалася кіньми і верховою їздою. А ще – розмірковувала про контракту службу в армії. Повномасштабне вторгнення росіян розставило всі крапочки над "ї" - жінка взяла до рук зброю та пішла захищати рідну країну.

Спочатку Анастасія долучилася до лав Територіальної оборони, а пізніше – пішла служити до 118-ї бригади ЗСУ як снайперка. Розлука з сином давалася їй нелегко, однак захисниця чітко розуміла, заради чого та заради кого воює. Восени 2023 року життя молодої жінки знову кардинально змінилося: вона отримала важке поранення, внаслідок чого втратила ногу. Тепер вона проходить реабілітацію та планує повернутися до війська.

Читайте також: Мама, бабуся та захисниця – історія Людмили Менюк, яка пішла на фронт після загибелі сина

Історією незламної молодої жінки-воїна поділилися на сторінці Жіночого Ветеранського Руху в соцмережі Facebook.

Долучилася до війська, коли синові було лише чотири роки

Анастасія планувала піти в армію на контрактну службу ще до повномасштабного вторгнення РФ. А події кінця лютого 2022 року стали своєрідним каталізатором. Жінка багато думала, яка доля може спіткати її тоді чотирирічного сина Ярему за "найгіршого сценарію". Прагнучи не допустити такого розвитку подій  та повного захоплення України, вона долучилася до боротьби з ворогом:

"Під час війни я зрозуміла, що дуже боюся, щоб моя дитина не постраждала, щоб сину не довелося воювати ніколи, щоб йому не довелося жити в російській федерації".

Батькам Анастасії було важко прийняти її рішення стати на захист Батьківщини, адже батько жінки – ветеран, тож про війну родина знає з власного досвіду. Ярема на той час був ще маленький та не все розумів. До того ж він і раніше залишався з бабусею і дідусем, поки молода мама була на роботі.

Читайте також: Після втрати руки захисник Донеччини продовжує "воювати" - з біонічним протезом збирає дрони

Поки Фенікс була на навчаннях, синочок ходив до дитячого садочка. Однак перша відпустка, коли жінка всього на два дні приїхала додому, видалася для неї нелегкою. Попереду знову треба було розставатися з родиною, проте її тішила думка,  що близькі знаходяться у відносній безпеці.

Під час штурму втратила рюкзак… та ногу

Оберегами снайперки були важливі та дійсно цінні речі – золотий хрестик і медальйон, який їй подарував батько на хрещення, а також фото ще однорічного сина та його малюнок.

"Рюкзак я втратила під час штурму. Сподіваюсь, що мої речі як трофей не забрали пі**ри. У тому штурмі я втратила і ногу", - розповіла військова.

Тоді Анастасія підірвалася на міні на Запорізькому напрямку – це сталося наприкінці листопада 2023 року. Після поранення її привезли до Дніпра, потім – до Києва, а звідти перенаправили до Львова. Жінка не хотіла розповідати батькам та синові про те, що сталося, однак її  історія досить швидко розлетілася в мережі.

"Ми готували сина до правди, до реальності в силу його віку – що йде війна, люди можуть отримувати травми. Він тепер каже: "Знаєш, чому ти на міну наступила? Бо треба під ноги дивитися", - поділилася ветеранка.

За її словами, Яремі вже довелося побачити різні види травм та ампутацій у лікарнях, тож сприймає це достатньо адекватно. Так само "нормально" сприйняв  і той факт, що мамі зробили реампутацію нижче коліна.

"Хочу продовжити службу в іншій бригаді"

Анастасія вважає, що їй "пощастило" мінімально пропустити дорослішання сина. Коли вона була на війні, а потім – у шпиталях, підтримувала зв'язок з хлопчиком по відео, однак все одно сильно сумувала. Незважаючи на те, що розлука була не сильно тривалою, помічає, що Ярема за ці два роки повномасштабної війни встигнув сильно подорослішати.

Читайте також: "Люди з інвалідністю – не окремий підвид" - історія нового героя "Холостяка", ветерана Олександра Будька

"У сина тепер Україна асоціюється з війною. Якось він сказав: "Мам, я боюсь жити в Україні, я боюсь загинути", - розказала незламна  мама-військова. – Хтось скаже, що я навоювалася, але у мене навпаки відчуття, що я зробила недостатньо".

Наразі Анастасія визнана непридатною для військової служби. Однак у бажанні продовжувати захищати Батьківщину це її не зупиняє: снайперка планує долучитися до лав іншої бригади, коли владнає питання з документами.

Фенікс зізналася, що не шкодує про пережите, адже не хоче, щоб її син у майбутньому стикнувся з аналогічним досвідом:

"Про наше покоління часто кажуть "втрачене". Хто б міг подумати, що ці слова будуть звучати так буквально. Хай покоління моїх дітей та онуків таким не буде".

Нагадаємо, раніше ми розповідали історію ветерана Сергія Храпка, який у 2015 році втратив руку і ногу на фронті, а тепер займається благодійністю та підтримує інших військових.

Фото: Національний реабілітаційний центр UNBROKEN