Військовий 109 Донецької окремої бригади тероборони Олександр на псевдо «Камаз» - один з тих, хто з початку вторгнення став на захист України. Він приєднався до ТРО у березні 2022-ого – спочатку служив у розвідці, а потім перевівся до мінометної батареї. За ці роки захисник пройшов Бахмут, Соледар, Лиман, Макіївку на Луганщині та рідний для себе Торецьк.
Він згадує – під час боїв було чимало моментів, коли вищі сили дарували йому черговий день народження. Про службу та найголовніше бажання він розповів в інтерв'ю.
Читайте також: «Рятує підтримка дружини» - Іван Сорока втратив зір на війні, але зміг побудувати щасливу родину
«Головне – працювати щодня»
Олександр говорить, що в мінометній батареї відчуває себе на своєму місці. Головне - працювати щодня, аби не втрачати ефективність.
Проте, бувають моменти, які перевіряють на міцність. Своїм другим днем народження «Камаз» вважає один з днів оборони Бахмута. Тоді захисники тримали посадку і вступили у бій з росіянами.
«Ми поділили посадку з суміжниками і домовились, що кожен тримає свою територію. Якщо у нас бій - вони не підключаються, а якщо бій у них - то ми не встряємо. Перший бій зав'язався у них. У мене була точка з кулеметом, з якої було чітко видно, що росіяни йдуть «в лоб». Я почав косити їх з кулемета, а хлопці допомогли ВОГами. І одразу після цього без попередження заїхав наш танк. Я тільки висунув голову, а він як шмальне! Мене аж перевернуло в окопі! Голова гудить, а він працює один за одним! Але він тоді підбив багато ворожої техніки», - згадує Олександр.
Ще один момент, коли, на думку бійця, сталося диво, був у машині. Захисник завозив побратимів на позицію і військові потрапили під обстріл. На щастя, «Нива» взяла удар вибухової хвилі на себе, а Олександра оглушило. Тоді він отримав контузію, але не зазнав серйозних ушкоджень.
«Що цікаво, у машини вилетіли всі вікна, але скло лишилось цілим. Я через два дні його на місце поставив», - додає «Камаз».
Читайте також: Від піхотинця до пілота FPV – як боєць з Великої Новосілки нищить ворога ударними дронами
«Цього разу врятував дуб»
Також Олександр згадує ситуацію, коли на позиції бійців помітили ворожу «пташку» і почалися прильоти. Було небезпечно навіть висунути голову, тому військовий з побратимом вирішили перебратися в окопи. Саме в той момент, коли Олександр вийшов, міна влучила у дуб біля нього.
«Цей дуб мене врятував, я лише отримав уламок у руку. Після цього обстріл припинився на п’ять-десять хвилин, тому з хлопцями вирішили вибиратись. Бігти треба було метрів 200, але щойно ми почали, обстріл відновився. Все як у кіно - біг з кулеметом, а вже фініш перетинав шкереберть від влучання позаду. Після цього сиділи у підвалі будинку, який півтори години рівняв танк. Весь цей час поряд у кущах стояли дві наші машини. І обидві - цілісінькі! Ми на них звідти не гальмуючи і вибрались. Зупинились лише в центрі Бахмута», - розповідає «Камаз».
Читайте також: «Коли розповідаю про полон, дорослі чоловіки плачуть» - історія оборонця Маріуполя Дмитра Канупєра
Єдине бажання - повернутися до родини
Історій, коли все життя проходило перед очима, у військового багато. Ще одна сталася в районі Макіївки на Луганщині, коли Олександр отримав завдання відвезти зміну з мінометом та БК.
«Коли я виконав завдання, то дізнався, що противник ловить таку «Тойоту», як у мене. Вже дорогою назад, коли виїхав на бугор, мене підбили. А така сама Тойота хлопців з мого батальйону їхала позаду. Противники ловили саме їхню машину, а впіймали мене. Після цього влучили ще у бус хлопців з 66-ої бригади. Хлопці, на щастя, лишились цілими. І ще один наш БТР постраждав, ми хлопців поранених звідти забрали», - розповідає захисник.
У лікарні з осколковим пораненням він знаходився всього день.
«Мені робили уколи, ставили крапельницю. Але як побачив, у якому тяжкому стані туди привозять хлопців, то вирішив лікуватись на ППД. Вранці укол - увечері на бойові завдання. Тому що я був водієм, і побратимів нікому не довіряв, возив сам», - наголошує Олександр.
Наразі військовий продовжує захищати Україну і має лише одне найзаповітніше бажання – скоріше повернутися до своєї родини. Разом з сім’єю він мріє знову приїхати у рідний Торецьк та взяти участь у його відновленні.
Нагадаємо, ветеран Денієл Квасневський, який пройшов Бучу і Бахмут, відкрив власний бізнес.
Фото: відділення комунікацій штабу 109 ОБр ТрО