Руслан Пелехатий захищав Україну у складі Об’єднаної штурмової бригади "Лють". До неї він приєднався одним з перших як поліцейський-доброволець. Восени 2023 року отримав важке поранення на Донеччині та втратив ногу. А після протезування та реабілітації повернувся на роботу до поліції – однак вже в якості координатора ветеранського простору "Незламні духом".

Історією незламного бійця поділилися в Національній поліції України, передає veteran.com.ua.

Читайте також: Втратив ногу на фронті і викладає акробатику – неймовірна історія ветерана Олександра Чайки

Втратив ногу, наступивши на протипіхотну міну

Під час великої війни Руслан доєднався до полку "Сафарі" бригади "Лють". Влітку 2023 року вирушив на південь Бахмута, де брав участь  у контрнаступальних операціях. Підрозділ штурмував ворожі позиції у районах Кліщіївки, Курдюмівки та Андріївки, застосовуючи важкі кулемети, реактивні системи залпового вогню "Град", міномети, танки та навіть некеровані ракети з гелікоптерів.

Незважаючи на такий тиск та вправні дії наших захисників, окупаційна армія "не мовчала" у відповідь. Як пригадує чоловік, якось на позиції прилетіло близько 180 снарядів у загальній кількості. Там, на Донеччині, у жовтні 2023 року Руслан отримав важке поранення. Це сталося після двох діб, проведених на позиціях, та відбиття двох штурмів російської армії.

"На півдорозі в один момент побачив спалах біля лівої ноги і поштовх в сторону. Я відразу впав і зрозумів, що сталося – я наступив на протипіхотну міну", - ділиться захисник.

Зберегти своє життя йому допомогли знання чіткого алгоритму дій після поранення. Руслан самостійно наклав собі турнікет, а побратими допомогли правильно затягнути джгут та забинтували травмовану ногу. Спираючись на їхні плечі, воїн на вцілілій кінцівці подолав близько одного кілометра, щоб отримати шанс на якнайшвидшу евакуацію до медичного закладу. Прибувши до нього, чоловік вже чітко розумів, що ногу йому ампутують.

Читайте також: Втратив обидві ноги на фронті та пережив 20 операцій - історія ветерана Сергія Копищика з-під Луцька

На жаль, саме так і сталося. Після першої операції ветерана доправили до Дніпра, а потім – до Тернополя евакуаційним потягом. У місті чоловік переніс ще кілька хірургічних втручань, після чого почався процес протезування та відновлення. На цьому етапі йому зателефонував колишній керівник з поліції та запропонував повернутися на роботу.

"Їх не могла зламати війна"

Після обговорення певних проблем ветеранів з керівництвом головного управління Національної поліції Тернопільщини, у Руслана виникла ідея створення закладу для захисників та захисниць, які повертаються з фронту. Так у місцевій поліції згодом і з’явився ветеранський простір "Незламні духом", який наразі представляє та роботу якого координує чоловік.

"Створення ветеранського простору для мене означає, що в нас є можливість допомагати ветеранам. Допомагати не тільки тим, хто працює в системі Нацполіції чи МВС – до нас можуть звернутися і ветерани Збройних Сил, яким також потрібна підтримка",  - каже він.

Одним з напрямків закладу є соціалізація воїнів через спортивні та культурно-масові активності. Таким чином, команда прагне допомогти захисникам і захисницям повернутися до цивільного життя та суспільства. Особливу увагу приділяють ветеранам з пораненнями: у планах – створення команди з ампфутболу для людей з односторонньою ампутацією нижніх кінцівок та команди з волейболу сидячи.

"Їх не змогла зламати війна, їх не змогло зламати важке поранення, - впевнений Руслан. - Суспільство не повинно забувати про ветеранів, про ту роботу, яку вони зробили, про ті жертви, на які вони пішли. Ці люди є дійсно незламні духом. Наше завдання – тільки підтримати таких людей".

Нагадаємо, раніше ми розповідали про ветерана Андрія Ільїна, який разом  з побратимами підкорив зимову Говерлу на протезах.

Фото: Національна поліція України