Війна забрала у львів’янки Наталі Бервецької найдорожче – чоловіка, який добровільно пішов захищати Україну і загинув у бою. Після важкої втрати їй довелося самотужки виховувати двох синів, рухатися далі і будувати для своєї родини нове життя.

Відповідь, чим займатися прийшла несподівано – у звичайному тісті для вареників. Коли в молодшого сина Наталі  виявили непереносимість глютену, жінка почала шукати нові рецепти, без використання пшеничного борошна. Згодом кулінарні експерименти перетворилися на бізнес. Як турбота про дитину переросла у справу, яка допомагає людям з особливими потребами у харчуванні, Наталя Бервецька розповіла для veteran.com.ua.

Читайте також: Ковбаски з бринзою та суп з кропиви - ветеран Андрій Башенський дає друге життя старим українським рецептам

«Перетворюємо біль на силу»

До повномасштабної війни чоловік Наталі, Олег, працював інженером-механіком. Проте, в перший день вторгнення чоловік пішов до військкомату.

«Він сказав мені, що піде на війну, бо мусить захищати нашу країну та свою родину. Олег приєднався до 103-ї бригади ТрО, і вже у квітні вирушив в зону бойових дій. Був на Донеччині, Харківщині, брав участь у визволенні Лимана, а потім воював на Луганщині», - згадує Наталя.

21 листопада 2022 року Олег Бервецький загинув. Життя захисника обірвав ворожий танковий обстріл поблизу села Стельмахівка на Луганщині. Посмертно військовослужбовця нагородили орденом «За мужність» ІІІ ступеня.

«Небесні янголи забирають наших хлопців, а нам доводиться вчитися жити з цим болем і перетворювати його на силу», - говорить дружина загиблого захисника Наталя Бервецька.

Жити далі, не дивлячись на біль, довелося не лише Наталі, а й двом синам подружжя – Роману та Ярославу. Хлопцям – 10 та 12 років, і вони вже по-дорослому розуміють, що відбувається в країні та якою ціною дається боротьба.

Читайте також: Ветеран з Донеччини перевіз 150 кіз на Волинь та заново відкрив ферму – історія Сергія Свириденка

Безглютенові вареники, які змінили життя

У родині Наталі завжди була традиція ліпити вареники та пельмені на вихідних. Але коли молодшому синові діагностували непереносимість глютену, звичне меню довелося змінити.

«Я почала шукати рецепти без використання пшеничного борошна, щоб син міг сидіти з нами за столом і не почувався інакшим, - ділиться жінка. – Довелося експериментувати, бо безглютенове тісто дуже примхливе».

Так з’явилася ідея створювати безглютенові вареники та пельмені на продаж. Спочатку їх купували переважно люди, які також має непереносимість глютену, целіакію чи інші харчові обмеження. Але згодом клієнтами стали й ті, хто хоче споживати більш легку, корисну та поживну їжу.

«Наші вареники не містять глютену, лактози, яєць – взагалі жодних алергенів. Ми використовуємо кукурудзяне, рисове, соргове борошно, перемелений золотий льон. Це корисно для шлунку, кишківника, організму в цілому», – пояснює Наталя.

Багато клієнтів кажуть, що після таких вареників не відчувають важкості. До того ж вони менш калорійні.

«Останнім часом в мене багато замовлень від людей, які слідкують за фігурою.  Щоб страва була і корисною, і смачною, я стараюся, щоб  вареники та пельмені виходили максимально схожими на класичні. Однак,  безглютенове тісто виявилося навіть ніжнішим, ніж пшеничне. Варити вироби з нього треба обережно, помішуючи і слідкуючи за часом, бо можуть розваритися», - говорить підприємиця.

За бажанням замовників Наталя створює різнокольорові вареники та пельмені, додаючи натуральні овочеві барвники: шпинат, буряк та моркву. Особливо такі експерименти подобаються дітям.


Читайте також: Мільйон на "Сушену радість": ветеран Сергій Жуковський виграв грант на розвиток власної справи

Від домашньої кухні до власного цеху

Поки що Наталя готує вдома, і в цьому їй допомагають дві помічниці. Та наразі стало очевидно – потрібно розширювати виробництво. Жінка подала заявку на гранти за програмами для ветеранського бізнесу та отримала фінансування від міста і Норвезької ради з питань біженців.

«Без такої підтримки я не ризикнула б. Загалом отримала 500 тисяч гривень. Купила два холодильники, морозильну камеру, робочі столи, мийки, тістоміс, картоплечистку – все для автоматизації процесу. Також інвертор для безперебійного електроживлення, адже перепади світла дуже ускладнюють роботу», – розповідає вона.

Проте виявилось, що обладнання – далеко не все, в що потрібно вкласти кошти. Перед тим, як поставляти продукцію в магазини, необхідно щоб вона прийшла всі необхідні перевірки на якість та безпеку за системою HACCP.

«Ці сертифікації дороговартісні, але без них неможливо продавати у мережах. Поки що ми отримали дозвіл на виготовлення вареників з картоплею та пельменів з індичим фаршем. Згодом будемо розширювати асортимент. Вдома ми готували також вареники з сочевицею, сиром та шпинатом, капустою», - розповідає Наталя.

Наразі головне – вийти на ринок збуту, щоб запустити повноцінну роботу підприємства. Продукцію підприємиця планує продавати еко-магазинам, кафе, місцевим продуктовим мережам. У Львові Наталя – поки що єдина, хто пропонує безглютенові вареники та пельмені.

Вона говорить, що, не дивлячись на всі виклики, робота з тістом – це антистрес: «Одна з моїх працівниць, Надія, має сина на фронті. Коли восени у Львові був приліт, це сталося зовсім поряд із її домом. Вона прийшла і каже: "Як добре, що я тут. Руки, ноги трясуться, а робота заспокоює".

Читайте також: «На війні хотілося чогось домашнього» - троє ветеранів із Закарпаття заснували виробництво ковбас та м’яса

Плани на майбутнє

У майбутньому Наталя мріє про власне кафе, де люди могли б скуштувати безглютенові страви.

«Ми беремо участь у ярмарках, зокрема ветеранських, і там відвідувачі кажуть: "Нарешті у Львові можна скуштувати безглютенових вареників!" Це важливо – створити місце, де люди з харчовими обмеженнями зможуть поїсти вареники та пельмені без глютену і лактози, - розповідає підприємиця. - У Європі є такі заклади, а у нас – поки що ні. Але я вірю, що це зміниться».

Також у Стрию вже працюють кондитери, які пропонують безглютенове печиво, тож ці проєкти в перспективі можна було б поєднати.

Поки що жінка балансує між роботою, вихованням дітей і розвитком першого бізнесу.

«Діти люблять наші вареники: кладуть зверху сметану, масло, смакують, розмовляють. А я спокійна – бо це і смачно, і корисно, і поживно. Це рятує, коли бракує часу, а його часто не вистачає, бо я горю своєю справою, пробую нове, експериментую. Кожен день – це крок до мрії», - говорить Наталя Бервецька.

Нагадаємо, ветеран Сергій Петченко з дружиною відкрили кафе "Вражає".

Фото: з архіву Наталі Бервецької