Наданням допомоги цивільним, активістам та військовим професійний психолог Андрій Омельченко займається ще з часів Революції Гідності та першої фази вторгнення російської армії. Вже тоді, працюючи з постраждалими, ветеранами АТО і українцями, які воювали в Афганістані, Карабаху, Ічкерії та Іраку, він чітко усвідомлював, які важкі наслідки для суспільства матиме війна.
Читайте також: Емоційне відновлення через фізичну активність - у Вінниці організували сплави річками для ветеранів
Повномасштабне вторгнення РФ це питання ще більше загострило. Сотні тисяч наших громадян відправилися на фронт, щоб захистити рідну землю, своїх близьких та Батьківщину. На цьому шляху, а також повертаючись до цивільного життя, вони стикаються з безліччю труднощів. І хоча в Україні діє чимало установ, організацій, фондів, які надають психологічну допомогу цим людям, проблема все ще потребує комплексного рішення.
Щоб відшукати та впровадити його, у 2022 році Андрій Омельченко заснував Громадську організацію "Центр підтримки Атлант". Яким був цей шлях, чим займається Центр сьогодні та яку допомогу можуть отримати захисники і захисниці, ветерани і ветеранки, він розповів veteran.com.ua.
Історія "Атланту": від бойового підрозділу - до центру підтримки
Повномасштабне вторгнення росіян Андрія Омельченка застало в Києві. У перший же день він почав створювати групу добровольців (своєрідне підпілля), які мали б допомогти протистояти ймовірному наступу окупантів у напрямку столиці. Вже 26 лютого об’єднанню вдалося отримати зброю, і це стало початком створення бойового підрозділу "Атлант", офіційно зареєстрованого в Шевченківському районі столиці.
"Спочатку наша група складалася з людей, які не мали повноцінного бойового досвіду, але була й частина тих, хто вже був в АТО. Ці хлопці одразу пішли захищати Київ, ми тримали з ними зв’язок та були групою підтримки, мали час донавчитися і виконували більш прості задачі. Наприклад, працювали з ДРГ, патрулювали вулиці, охороняли важливі об’єкти, - пригадує Андрій. - Паралельно з тим я організував навчання для бойового "Атланту", привозив інструкторів, почався наш перший вишкіл".
Читайте також: "Відволіктися від важких думок та зарядитися позитивом" - на Черкащині для ветеранів провели екскурсію кінним заводом
Каже, що поки була облога Києва, поки ЗСУ не звільнили частково Херсонську та Харківську області, думок про масштабний проєкт психологічної підтримки військових, ветеранів та їхніх родин у нього не було. Адже гостро стояла задача врятувати столицю. Однак через кілька місяців, після розформування бойового підрозділу, постало питання психологічних наслідків війни і їх впливу як на відбудову країни, так і безпосередньо на її захист, і тому Андрій створив Громадську організацію "Центр підтримки Атлант".
"Працюючи з ветеранами АТО та українцями, які воювали поза межами нашої країни, я вже чітко розумів, що відбувається з людьми через п’ять, десять років після війни, з чим вони стикаються. Більшість з ветеранів називали цифру від 10 до 15 років, говорячи про кількість часу, якої вони потребували, щоб повністю ментально повернутися з війни. Створюючи "Атлант", ми прагнули скоротити цей час та зменшити наслідки бойових дій як для військових та їхніх родин, так і для суспільства в цілому", - пояснює він.
Точкової допомоги недостатньо – потрібна системна робота
Маючи досвід роботи з ветеранами до повномасштабного вторгнення та активно досліджуючи цю тему, Андрій усвідомлював, які наслідки матиме війна для нашої країни. Ще за часів АТО в Україні створювалися організації, які надавали психологічну допомогу військовим, однак ця робота була точковою, а не системною.
Цього, на жаль, було замало для вирішення проблеми, а негативні наслідки війни для суспільства зростали як снігова куля. Чоловік розповідає, що чимало консультував з іншими спеціалістами щодо психологічного стану захисників і ветеранів, а також особливостей надання їм допомоги. Так від покійного Віталія Баранова ("Біби"), який опікувався учасниками АТО на Київщині, дізнався страшну статистику щодо смертності ветеранів. Виявилося, що після повернення їх померло майже вдвічі більше, ніж загинуло у зоні бойових дій. А знайомий патологоанатом поділився статистикою щодо кількості суїцидів – після початку повномасштабного вторгнення вона значно зросла, у тому числі, серед військових.
Читайте також: "Робимо повернення для ветеранів менш болісним" - у Львові працює перший в Україні Абілітаційний центр
Крім того, певна частка захисників та ветеранів мають певні залежності, що впливає як на їхній стан, так і на стосунки усередині родини. Тож не дивно, що в Україні зростає кількість розлучень.
"Вже зараз ми бачимо багато наслідків, які за собою веде війна. Крім того, певні речі я знаю з досвіду роботи з ветеранами АТО. Зокрема, йдеться про чималу кількість хвороб психосоматичного характеру – як проблеми з серцем, так і цукровий діабет, буквально розвал внутрішніх органів і систем, - зауважує керівник "Атланту". – Звісно, вони можуть мати різні причини, але коли ми говоримо про ветерана, то психологічний фактор відіграє визначальну роль. І що мене турбує найбільше – якщо б з кожним захисником чи захисницею попрацював фаховий спеціаліст, то цих наслідків можна було б уникнути".
Допомогти в цьому й покликана громадська організація Андрія. "Атлант" створювався як мережа мобільних груп психологічної підтримки по всій Україні з розрахунком на надання допомоги комплексно та системно. Співробітники Центру працюють на волонтерських засадах, однак кожний з них – фаховий спеціаліст, який пройшов спеціальну підготовку і регулярно проходить щотижневі супервізії в "Атланті".
На сьогодні мобільні групи "Атланта" надають широкий спектр послуг, зокрема:
- навчання проведенню реабілітації ветеранів, тілесно-орієнтованій реабілітації;
- психологічна підготовка підрозділів перед виходом у зону бойових дій;
- реабілітація звільнених з полону, діючих військових, ветеранів;
- терапевтичні групи для військових між ротаціями та для родин загиблих і безвісти зниклих воїнів.
Крім того, у Центрі працює гаряча лінія психологічної підтримки, реалізована у форматі чат-бота в Telegram. Користувачі залишають заявку у ньому, після чого з ними зв’язуються фахівці та надають психологічну допомогу. Для ветеранів, ветеранок, військових та членів їхніх родин така послуга є безкоштовною.
"Лінія психологічної підтримки працює на волонтерських засадах, у нас немає спонсорів. Але при цьому наші фахівці розбирають найскладніші кейси, витягують хлопців та дівчат з найстрашніших ситуацій та станів. Стабілізують навіть тих, хто був вже за крок від суїциду. І це результати, якими ми пишаємося", - не без гордості розповідає Андрій Омельченко.
Як змінилися акценти роботи "Атланту" за два роки
Керівник Центру підтримки зауважує, що від початку головною метою "Атланту" було подолання наслідків війни за допомогою конкретних алгоритмів. Однак разом із тим, як протистояння окупантам ставало все більш тривалим, акценти в роботі організації змінилися. Адже стало зрозумілим, що захисники та захисниці, які місяцями дають відсіч ворогу, стикаються із величезним вигорянням.
Читайте також: Реабілітація з видом на Карпати - захисник Олег Ревега побудував унікальний купол для побратимів та ветеранів
Осягнути масштабність цієї проблеми неважко. За словами Андрія, системна та всеохоплююча робота з вигорянням військових, їхнє повноцінне відновлення суттєво скоротило б потребу у мобілізації та поповненні Сил оборони новобранцями. Досліджуючи цю тему, чоловік спирався на досвід армії США, зокрема - превентивної програми проти суїцидів. Вона полягала в тому, що в пунктах постійної дислокації для військових створювалися всі умови для відпочинку – надавався спортивний інвентар, відеоігри, музичні інструменти і так далі. Крім того, залучалися люди, які запрошували військових до таких активностей, підтримували спілкування, не даючи занурюватись в негативні думки чи впадати в ступор.
"Я спостерігав, як наші захисники просто як зомбі сидять та дивляться на дерева в пункті дислокації чи в стіну дома: звісно, у цей час вони передивляються у своїй голові всі жахіття, які довелося пережити, та накручують свою нервову систему. А це ще більше підсилює психологічні наслідки війни. Американці ж не давали військовим бути в ступорі – цей досвід ми й використовуємо, наприклад, привозячи у військові частини спортивне приладдя, - ділиться Андрій Омельченко. – Але це допомагає лише стабілізувати військового, зменшити вигоряння. Щоб пропрацювати його, потрібні нормальне харчування, відпочинок та активність. А паралельно з тим – обов’язкова робота психолога, який невимушено, через налагоджену комунікацію, розповість, як про себе подбати, підтримає, допоможе налагодити сон. Це тривалий та глибокий процес".
Нагадаємо, раніше ми розповідали, як собаки допомагають психологам у роботі з військовими та ветеранами у Центрі каністерапії DOGADOC у Рівному.
Фото: Центр підтримки "Атлант"