Після початку повномасштабної війни кількість звернень до юристів від військових та ветеранів значно збільшилася. Багато з них стосуються оформлення статусу учасника бойових дій, проходження ВЛК, надання відпусток, термінів навчання для нещодавно мобілізованих.

Найкраще зрозуміти побратимів можуть юристи, які також проходили військову службу та звільнилися через певні обставини. Серед таких спеціалістів – провідний фахівець юридичного відділу Українського ветеранського фонду Ярослав Хоменко. Правознавець мобілізувався до війська після початку повномасштабної війни, а зараз – має статус ветерана, надає допомогу своїм побратимам та відповідає на їхні питання.

Читайте також: "Працювати в ТЦК важче, ніж воювати" – ветеран Кирило Синенко розповів про життя після фронту

Від юриста до артилериста

З проблемами ветеранів та військових Ярослав почав працювати ще у 2017 році. Тоді він приймав звернення у системі Безоплатної вторинної правової допомоги.

«Там я пройшов дуже гарну школу в сфері вирішення проблем ветеранів. Були дуже різні справи – люди зверталися щодо нарахувань виплат, бо часто були випадки, коли їм недоплачували кошти, також виникали побутові, адміністративні, сімейні питання: поділ майна, розірвання шлюбу», - розповідає юрист.

Коли почалося повномасштабне вторгнення, кількість звернень значно зросла.  Проте, Ярослав обрав для себе інше, ще більше важливе завдання – захищати державу. Юрист приєднався до лав ЗСУ, як артилерист, і вже опинився у ролі побратима для тих, хто раніше були його клієнтами.

«Це був шалений стрес, але і шалена відповідальність, і переосмислення життя та цінностей. Для мене військова служба стала цікавим досвідом, і я досі проходжу адаптацію і усвідомлення того, що зі мною відбулося», - говорить Ярослав Хоменко.

Читайте також: Демобілізація після полону – військовий розповів, як звільнитися зі служби та які проблеми виникають на шляху

Хто має право на статус УБД

Переважна більшість людей уявляє учасника бойових дій, як виключно військового, який брав участь в обороні держави та захищав країну зі зброєю в руках. Проте, правознавець наголошує – відповідно до законодавства оформити УБД може близько 25 категорій громадян. Серед них – і цивільні українці.

«Це може бути як особа, яка під час АТО та ООС виконувала бойові завдання, так і людина, яка стала на захист країни після 2024 року. Також це громадяни, які були у 1941 захоплені нацистською Німеччиною тощо, - перераховує юрист. – Ще одна категорія – добровольці, які брали участь в обороні або якось допомагали фронту в період з 24 лютого по 25 березня 2022 року. Згідно цієї норми, цивільні особи можуть претендувати на отримання УБД».

Вирішує, чи надавати таким людям статус комісія при Мінветеранів – до неї потрібно звернутися та підтвердити факти допомоги війську. Докази може надати військова частина, якій ви допомагали або свідки з числа військових.

«В першу чергу ця норма спрямована на добровольців, які брали участь в добровольчих формуваннях. Наприклад, члени добровольчих формуваньтериторіальної громади (ДФТГ) не є військовими,  але їм видавали посвідчення УБД. Такі випадки є у практиці», - розповідає Ярослав.

Також бувають випадки, коли людина проходила військову службу, вже звільнилася, але досі не має статусу учасника бойових дій.

«В таких ситуаціях особа має звернутися до ТЦК з відповідною заявою і вказати, в якій частині проходила службу. ТЦК робить запит в частину і там готують документи для оформлення УБД. Потім посвідчення видає ТЦК», - зазначає юрист.

Також, за словами фахівця, раніше була практика позбавлення статусу УБД. В 2014 році багато людей отримали його незаслужено, потім провели роботу з виявлення таких осіб, і військкомати почали переглядати видані посвідчення.

Читайте також: «Пішла на війну знайти чоловіка» - чому суспільство стигматизує ветеранів і як з цим боротися

Проходження навчання для військових

Одна з проблем, на яку часто мобілізовані громадяни скаржаться юристам –  відсутність задовільної підготовки перед виконанням бойових завдань. Є випадки, коли люди розповідають, що вже через тиждень після мобілізації опинялися в окопі.

«До мене зверталися в таких ситуаціях, але в двох з трьох випадків, коли починаєш знайомитися зі справою, виявляється, що проблема перебільшена – був  і навчальний центр, і до цього людина проходила службу в ТРО, просто її направили в піхоту, а не ту бригаду, в яку вона хотіла, - коментує юрист. – Але буває і по-іншому. Відправлення непідготовлених людей - це зона відповідальності ТЦК та навчального центру, бригади, яка допустила появу в окопі військового, який до цього не готовий. Можливо, таке відбувається через бажання «вислужитися»».

На думку юриста, якщо є факти того, що людину відправили в зону бойових дій без попереднього навчання, з особами, які це допустили, буде швидко проведена робота.

«Командирам ніхто не скаже «дякую», якщо поруч буде побратим, який нічого не вміє.  Тож мені важко уявити, що бойова бригада зацікавлена в тому, щоб людина без досвіду опинилася у них і виконувала якісь бойові задачі», - говорить правознавець.

Читайте також: Військовий квиток у "Резерв +": як згенерувати документ за чотири кроки

Відпустка під час служби

Також багато питань викликає надання відпусток, адже за законом військовий має право на відпочинок, а на практиці – не завжди отримує таку можливість.

«Зараз до фонду почастішали звернення військовослужбовців щодо відпусток. Адже проблема є і проблема в системі.  Законодавство передбачає відпустку – людина може взяти до 30 днів на рік і ще десять – за сімейними обставинами. Але на практиці виникають ситуації, коли право є, а скористатися ним не можна. Бо законодавство також передбачає можливість скасування відпустки за рішенням командира через недостатній особовий склад. Якщо це бойовий підрозділ, зрозуміло, що комплектація особовим складом може бути неповна, і можливості відпустити військовослужбовця у той період, коли він хоче, немає», - пояснює експерт.

Він додає, що не відпускати військового можна за умови відсутності хоча б 30 % особового складу певної спеціалізації.

«Якщо ми подивимося на бойові підрозділи, то 30 % там не буде вистачати завжди. Тому багато залежить від суб’єктивних факторів, є випадки, коли доходить до скарг на гарячу лінію Міністерства оборони та навіть судів, - говорить Ярослав Хоменко. – В будь-якому разі вибір доводиться робити командирам – або відпускати людей та ризикувати, або мати наслідки для авторитету у колективі. Звісно, пріоритетом буде збереження позицій».

Нагадаємо, українські ветерани виступили з вимогою до депутатів терміново прийняти закон щодо демобілізації військових.

Фото: скріншот з відео