Щодня українські ветерани доводять, що немає нічого неможливого. Можна втратити очі і створити блог. Пережити п’ять років полону і відкрити сімейний бізнес. На протезі пройти пів України, щоб зібрати кошти на допомогу побратимам. Щодня ми надихаємося історіями наших захисників, і щодня вони знову нас дивують та захоплюють.
Цього разу мова піде про перший в Україні футбольний клуб гравців на милицях «Покрова AMP Львів». Більшість учасників у ньому – ветерани війни. Усі – мають ампутації або вроджені вади кінцівок. І кожен з них точно знає, як це – перемагати самого себе. Про роботу клубу, міжнародні турніри, гру на снігу та великі плани, для veteran.com.ua розповів керівник команди Богдан Мельник.
Читайте також: У Києві ветеранів запрошують на заняття з адаптивного скелелазіння - як долучитися
«Вони ще не знали, що хочуть грати у футбол»
Ідея створення команди належить отцям салезіянам Святого Івана Боско Української греко-католицької церкви. Вони возили дітей на турнір у Швейцарію і там побачили гру французького футбольного клубу «Олімпік Марсель».
«Там були футболісти, які грали на милицях. Українських монахів це вразило. Коли в нашій країні розпочалася повномасштабна війна, вони зрозуміли, що такий вид спорту має з’явитися в Україні і він стане справжньою реабілітацією, способом повернення до життя для поранених військових», - розповідає Богдан Мельник.
Гравців шукали у реабілітаційних центрах. Спочатку вмовити захисників прийти на тренування було важко – бійці переймалися зовсім іншими думками та проблемами.
«В період реабілітації вони думають далеко не про футбол. Ветерани відчувають фантомні болі, над ними «висить» ВЛК, проходження бюрократичних процедур, звільнення з військової служби, протезування, - розповідає керівник команди. – Крім того, цей вид спорту не сильно розповсюджений, інформації мало і військові навіть не могли уявити, як це – грати у футбол на милицях. Вони ставили питання: «а як я буду грати, якщо у мене немає протезу?».
Тому організатори вивели для себе просту формулу – «бійці просто ще не знають, що вони хочуть грати у футбол». Треба дати їм можливість спробувати.
«Так і вийшло – коли у ветеранів починало виходити вести м’яч, зробити удар, вони отримували від цього задоволення. Крім того, їх оточує колектив однодумців – всі учасники дуже споріднені за тим, де вони були і що бачили», - наголошує Богдан Мельник.
Читайте також: Розслабитися та відчути невагомість - ветерани в столиці безкоштовно займаються дайвінгом
В команді – ветерани зі всієї України
Клуб почав працювати у вересні 2023 року.
«На перше тренування назбирали «аж» четверо людей. Потім почали приходити нові учасники. Переважна більшість з них - це хлопці, які останній раз грали у футбол у школі і взагалі не займалися спортом, - згадує Богдан Мельник. – Мені було важко, адже я не знав, як себе поводити, боявся попросити виконати вправу кінцівкою, якої у людини немає, був великий самоконтроль. Крім того, на початку ветерани були дуже слабкими, вони тільки стали на милиці, і деякі ледве пересувалися на них. Все було новим та незвичним».
Та керівник команди поставив собі за мету, щоб ветерани прийшли на друге, третє, четверте тренування… Зараз у команді більше 35 гравців. І серед них – мешканці усієї України. Учасники, які живуть у Львові і навколишніх містах, замаються два рази на тиждень – у вівторок та суботу. Інші гравці приїжджають до міста тільки на вихідних та їздять на командні збори.
«Це учасники з Одеси, Миколаєва, Полтави, Хмельницького, Києва, Тернополя, Закарпаття, Рівного. Деякі гравці щотижня їдуть з Одеси на наші тренування. Також раз на місяць ми збираємося на три дні у Львові або в Карпатах і робимо інтенсив, відпрацьовуємо все, що потрібно», - розповідає Богдан Мельник.
Майже 90 % гравців – ветерани війни, і багато хто з них тільки три-чотири місяці тому пережив ампутацію. Крім того, є учасники, які отримали інвалідність внаслідок ДТП або мають вроджені вади.
Читайте також: Ціль - Паралімпійські ігри: ветеран Ярослав Бегас на протезі активно займається велоспортом
«Милиця – це продовження руки»
Футбол на милицях має свої правила та відмінності. Керівник команди пояснює – учасники грають на полі 60 на 40 см, в кожній команді – по сім гравців. Воротар має право знаходитися тільки на штрафному майданчику і не може вийти за його межі.
«Крім того, воротар грає однією рукою. Тобто, це або людина з ампутованою кінцівкою або з вадою кінцівки. Якщо частина руки, яка залишилася від ампутації - до ліктя або нижче, її ховають в спеціальний корсет під футболку, - пояснює Богдан Мельник. – Всі інші гравці грають без протезів, на милицях, які виконують функцію продовження руки. Цей вид спорту досить видовищний, адже є три точки опори, і при ударі підйом ноги може бути вище голови».
«Покрова AMP Львів» - це перша в Україні футбольна команда, яка складається з людей з ампутаціями. Проте згодом почали з’являтися нові клуби: «Шахтар Сталеві», які тренуються біля Києва, «МСК Дніпро» з Черкас, також заняття для ветеранів з ампутаціями проводять у столиці на стадіоні НТК ім. Баннікова. Наразі змагань між ними в Україні немає, але наступного року футболісти планують організувати чемпіонат.
А поки що «Покрова AMP Львів» бере участь у міжнародних турнірах.
«Ми учасники чемпіонату в Польщі, який у Європі – другий за силою після Туреччини. Він розпочався у березні 2023 року і буде тривати до кінця жовтня. Раз в місяць-півтора ми їдемо у одне з міст Польщі і за суботу-неділю маємо три-чотири матчі, - розповідає керівник команди. – У січні ми брали участь у передсезонному турнірі і заробили срібну медаль. Це, по суті, наші перші змаганні, тож було трохи несподівано».
Також в серпні клуб змагався у Швейцарії – на найбільшому інклюзивному турнірі в Європі. Там було близько 1000 учасників - діти та дорослі з різними вадами. Серед футбольних клубів «Покрова AMP Львів» посів перше місце.
«На жаль, у фінальному матчі з англійським «Евертоном» капітан їхньої команди втратив свідомість, і гру не продовжували. Кубок віддали нам, але в Україні ми виготовили такий само, і надіслали колегам, як знак солідарності», - розповідає Богдан Мельник.
Він наголошує, що для ветеранів змагання дуже важливі, адже вони мають дуже велику волю до перемоги. На думку керівника команди, вона навіть більша ніж у звичайних спортсменів – важкі обставини та війна загартували характер захисників.
Читайте також: Ціль - Паралімпійські ігри: ветеран Ярослав Бегас на протезі активно займається велоспортом
Українців снігом не злякати
Коли «Покрова AMP Львів» почав співпрацювати з польськими гравцями, вони питали, як тренування планують проводити взимку,дже для занять у приміщенні потрібен спеціальний манеж зі штучною травою, яких в Україні немає.
«Тренуватися на іншій поверхні, на паркеті – це дуже небезпечно. Були, звісно, великі переживання через зимовий період, адже це сніг, лід, слизькі вулиці, ми боялися падінь, адже падіння на куксу (частина кінцівки, яка залишається після ампутації) дуже болючі, до втрати свідомості. Польські колеги казали нам, що ще ніхто не пережив тренувальну зиму на милицях на снігу», - розповідає Богдан Мельник.
Та побоювання виявилися марними – за всю зиму через сніг скасували лише одне тренування. В інші дні його чистили, виходили на поле, і грали навіть, коли на вулиці була температура -20.
«Звичайні спортсмени цього б побоялись, але хлопці після окопів можуть грати і в -30, їх таке не лякає», - говорить керівник.
Читайте також: Перемагають себе та обростають м'язами - у Черкасах ветерани опановують волейбол сидячи
Знайшли для себе мету
Богдан розповідає, що ветерани, які приєдналися до футбольного клубу, пройшли і психологічні, і фізичні трансформації.
«Кожен знаходить для себе мету – хтось хоче стати членом збірної України, хтось – знайшов колектив, де йому комфортно, є про що поговорити, гарна атмосфера. Незважаючи на свої травми, вони радіють життю, - зазначає він. – Крім того, наші колеги-реабілітологи говорять про покращення фізичного стану. Це зовсім інша координація рухів, вільне переміщення на милицях і протезі, краще пересування на сходах і нерівних ділянках».
Також з ветеранами працюють масажисти та лікарі – вони розробили вправи для зміцнення різних груп м’язів, які до ампутації не були розвинені. Наприклад, якщо ветеран втратив ногу, він тренує верхній плечовий пояс.
Наразі набір у футбольну команду продовжується – приєднатися до неї можуть усі бажаючі незалежно від здібностей та досвіду. Для того, щоб розпочати тренування, необхідно зателефонувати Богдану за номером телефону +380 67 371 78 78.
«В Україні більше 100 тис. людей з ампутованими кінцівками, тож я впевнений, що цей вид спорту має стати популярним», - говорить керівник команди «Покрова AMP Львів».
Нагадаємо, також ветеранів запрошують на заняття аргентинським танго.
Фото: з архіву футбольного клубу